АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Краткое описание

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОЛЛЕР ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 342.9:351.811.122(477)(043)

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

12.00.07 − адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Собакарь Андрій Олексійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ …………11
1.1. Концептуально-понятійне визначення безпеки дорожнього руху…………11
1.2. Поняття та генезис адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху…………………………………………………...32
1.3. Зарубіжний досвід застосування заходів адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дорожнього руху……………………………………65
Висновки до Розділу 1……………………………………………………………...76
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ.…………………………………………………………….80
2.1. Підстави адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху………………………………………………………….80
2.2. Об’єктивні ознаки адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.93
2.3. Суб’єктивні ознаки адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху…………………………………………………………………..106
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………….122
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ……………………………………………………………124
3.1. Адміністративні стягнення, що застосовуються за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху………………………………………………………...124
3.2. Характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та шляхи його удосконалення…….………………......155
Висновки до Розділу 3…………………………………………………………….179
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………183
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...224
ВСТУП

Актуальність теми. Серед засобів, які застосовує держава для боротьби з порушеннями законодавства про дорожній рух, найважливіше місце посідає адміністративна відповідальність. Аналіз правозастосовної практики свідчить, що протягом 2001–2011 рр. працівниками Державної автомобільної інспекції МВС України (далі − ДАІ) було складено понад 53 млн. адміністративних протоколів про порушення Правил дорожнього руху. Вимоги сьогодення потребують підвищення ефективності реалізації адміністративної відповідальності, адже на цей час наявна значна кількість негативних чинників, що гальмують розвиток зазначеної галузі, а саме: дублювання повноважень суб’єктів адміністративної юрисдикції; прогалини в адміністративно-деліктному законодавстві; відсутність контролю з боку органу, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення; низька професійна підготовка суб’єктів правозастосування, зокрема численні помилки при кваліфікації правопорушень у сфері дорожнього руху; порушення правил оформлення матеріалів адміністративної справи та строків притягнення громадян до адміністративної відповідальності тощо. До того ж, стягнення за вчинення адміністративних проступків у сфері безпеки дорожнього руху не виконують належної превентивної, виховної та каральної функції, оскільки не мають системного та якісного характеру впливу.
Саме тому виникла нагальна потреба в детальному дослідженні змісту проступків у сфері дорожнього руху, особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності за їх скоєння та, відповідно до цього, – внесення пропозицій щодо змін і доповнень до законодавства з метою підвищення ефективності реалізації адміністративної відповідальності у розглядуваній сфері.
Теоретичним підґрунтям дисертації послугували наукові праці, присвячені вивченню проблем адміністративної відповідальності В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, Л. Р. Білої, А. С. Васильєва, М. Г. Вербенського, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, В. В. Зуй, Р. А. Калюжного, Л. В. Коваля, С. В. Ківалова, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінного, В. І. Курила, Д. М. Лук’янця, О. В. Негодченка, Н. Р. Нижник, В. П. Пєткова, С. В. Пєткова, М. М. Тищенка, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи, О. Н. Ярмиша, а також відомих російських учених Д. Н. Бахраха, К. С. Бєльського, Ю. М. Козлова, Б. М. Лазарєва, Л. Л. Попова, М. І. Студенікіної та інших.
Дослідженню різних аспектів адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху різного часу були присвячені праці українських учених-адміністративістів, зокрема Г. В. Галімшиної, Г. К. Голубєвої, Т. О. Гуржія, С. М. Гусарова, М. М. Долгополової, В. В. Доненка, М. А. Микитюка, Р. І. Михайлова, В. В. Новікова, А. М. Подоляки, В. Й. Развадовського, О. Ю. Салманової, А. О. Собакаря, М. М. Стоцької, Є. В. Циби, В. М. Шудрікова, Х. П. Ярмакі та ін.
Попри те, що праці зазначених авторів, безперечно, мають теоретичне і практичне значення, в доктрині адміністративного права, на жаль, донині не сформовано цілісної наукової концепції адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Таким чином, комплексне наукове дослідження адміністративної відповідальності за порушення законодавства про дорожній рух, її особливостей, а також удосконалення шляхом внесення змін і доповнень до правових актів позитивно вплине на розвиток транспортно-дорожнього комплексу України та сприятиме укріпленню безпеки дорожнього руху як складової національної безпеки. Вказане свідчить про актуальність і необхідність узагальнень теоретичного та емпіричного матеріалу, оцінки сучасних тенденцій та обґрунтування на цій підставі способів вирішення зазначених проблем.
Саме наведені міркування визначили комплексний характер дисертаційного дослідження та основні напрями його проведення.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри адміністративної діяльності ДАІ Донецького юридичного інституту МВС України на 2011 р. (державний реєстраційний номер 0109U000387) та положеннями Указу Президента України від 20 листопада 2007 р. № 1121 «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху». Дослідження здійснено в контексті Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009–2012 рр., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 1384-р., Концепції Державної програми профілактики правопорушень до 2015 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 1911-р., п. 7 додатку № 11 наказу МВС України від 29.07.2010 № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр.» та спрямоване на реалізацію Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 24.02.2010 «Підвищення безпеки дорожнього руху у всьому світі на 2011–2020 роки».
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правового матеріалу та правозастосовної практики закласти науково обґрунтовані підвалини адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, виробити рекомендації та пропозиції щодо практичного вдосконалення відповідних положень законодавства.
Визначена мета обумовлює постановку та вирішення наступних задач:
− на основі аналізу доктринальних і нормативних джерел дослідити концептуально-понятійне визначення безпеки дорожнього руху та його складових елементів;
− визначити поняття та здійснити періодизацію розвитку адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
− проаналізувати зарубіжний досвід застосування заходів адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
– з’ясувати підстави адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
− здійснити характеристику об’єктивних та суб’єктивних ознак адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху;
− провести комплексний аналіз адміністративних стягнень у досліджуваній сфері;
− проаналізувати порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
− сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, яким регламентовано адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху і провадження в цих справах.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Методи дослідження становлять сукупність філософсько-світоглядних підходів (діалектичного (використаного впродовж усього дослідження); аналітичного, що базується на пізнавальній діяльності через доказування чи спростування окремих теоретичних або практичних питань адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (застосовуваного протягом усього дослідження); синергетичного – для аналізу інституту адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху як складної системи (розділ 1); герменевтичного – для з’ясування змісту окремих термінів, понять та їх обумовленості; феноменологічного – під час дослідження конкретних прикладних проблем, що виникають в адміністративно-правовому забезпеченні безпеки дорожнього руху (розділ 1, підрозділ 3.2); загальнонаукових методів (логічного, який базується на положеннях сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного тощо (розділ 1, розділ 2); історичного – щодо аналізу історичного досвіду становлення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (підрозділ 1.2); компаративістського – для порівняння адміністративного законодавства України з відповідними положеннями законодавства зарубіжних країн (підрозділи 1.3, 2.1, 3.2); системно-структурного – для дослідження адміністративного законодавства щодо відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху як системи та розроблення пропозицій стосовно його удосконалення (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 3.2); моделювання – для розроблення можливих шляхів удосконалення теоретичних та праксеологічних засад адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (підрозділи 1.2, 1.3, 3.1, 3.2); спеціальних методів (зокрема, застосування статистичних та соціологічних методів дозволило виявити проблемні питання практики застосування адміністративного законодавства до осіб, які вчинили правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2). Усі названі групи методів використано у взаємодії.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є історичні правові пам’ятки, праці вчених, де висвітлено як загальні питання адміністративної відповідальності, так і теоретичні та практичні питання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. В ході дисертаційного дослідження здобувач використовував літературу з теорії держави та права, філософії, кримінального права, державного управління та інших наук.
Емпірична база дослідження. Висновки і рекомендації ґрунтуються на результатах анкетування 303 працівників ДАІ з усіх регіонів України та 278 учасників дорожнього руху (водіїв, пішоходів) із Донецької та Луганської областей. Автором проаналізовано статистичні матеріали Державної служби статистики України, Управління ДАІ МВС України, що відображають стан і тенденції застосування адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Наукова новизна одержаних результатів визначена сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату та практики реалізації норм чинного адміністративного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Дисертація є одним із перших комплексних досліджень проблем адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– виділено та досліджено фактори, що впливають на встановлення адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Їх розподілено на підстави (соціальні, науково-технічні, економічні, профілактичні, адміністративно-правові, політичні, нормативно-правові) та умови (адміністративно-процесуальні, організаційно-правові, культурні та професійні);
– враховуючи суспільну шкідливість адміністративних деліктів, що вчиняються у сфері безпеки дорожнього руху, запропоновано виділити їх в окрему главу КУпАП «Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху»;
– доведено необхідність нормативної регламентації порядку проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди шляхом доповнення КУпАП статтями 264-1 «Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди» та 264-2 «Зміст протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди»;
удосконалено:
– визначення понять «безпека дорожнього руху», «адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», «адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху»;
– класифікацію суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, яких поділено на загальні, спеціальні та особливі;
– механізм оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) за згодою учасників пригоди без присутності працівника ДАІ (складання «Європротоколу»);
набули подальшого розвитку:
– положення щодо доцільності виокремлення в системі адміністративної відповідальності підінституту адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху;
– з’ясування чинників, що впливають на виникнення адміністративних проступків у сфері безпеки дорожнього руху, серед яких виділено технічний, дорожній, географічний, погодно-кліматичний та «людський» чинники;
– аргументація необхідності вдосконалення положень Закону України «Про дорожній рух», Кодексу України про адміністративні правопорушення та підзаконних актів у досліджуваній сфері, а також ухвалення Порядку повернення транспортних засобів зі спеціальних майданчиків та стоянок.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації теоретичні та прикладні висновки й рекомендації можуть бути використані у:
– законотворчій діяльності – для вдосконалення чинного адміністративно-деліктного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху (лист Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності від 19.01.2012 за № 04-19/14-91);
– науково-дослідницькій роботі – для подальшого розроблення теоретико-правових питань відносно застосування адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху;
– правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності діяльності підрозділів Державної автомобільної інспекції МВС України (акт впровадження та реалізації результатів дисертації в практичну діяльність відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні ДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 14 жовтня 2011 року);
– навчальному процесі – під час підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, навчально-методичних матеріалів та викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність ДАІ», «Адміністративне провадження та діловодство у справах про порушення правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху» (акт впровадження у навчальний процес Донецького юридичного інституту МВС України від 09.01.2012 № 2).
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертаційне дослідження є самостійним дослідженням автора. Сформульовані в дисертації висновки, пропозиції і рекомендації обґрунтовані здобувачем особисто на підставі самостійних досліджень у результаті опрацювання й аналізу наукових, нормативних, статистичних та емпіричних джерел. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використано.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднені здобувачем на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Безпека дорожнього руху: сучасність та майбутнє» (м. Донецьк, 2009 р.), «Науковий потенціал сучасної юриспруденції» (м. Тернопіль, 2009 р.), «Развитие государства и права в современных условиях: опыт, реалии, перспективы» (м. Луганськ, 2010 р.), «Безпека дорожнього руху: правові та організаційні аспекти » (м. Донецьк,
2010 р.), «Перспективи та пріоритети розвитку юридичної науки» (м. Запоріжжя, 2010 р.), «Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності» (м. Донецьк, 2010 р.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (м. Донецьк, 2011 р.), «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Публічне та приватне право: шляхи вдосконалення законодавства і практики»
(м. Харків, 2011 р.). Основні положення дисертації обговорено на засіданнях кафедри адміністративної діяльності ДАІ факультету безпеки дорожнього руху Донецького юридичного інституту МВС України.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано
14 наукових праць. Серед них: 1 навчальний посібник (у співавторстві), рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів; 4 статті у фахових наукових виданнях, та 9 тез наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Список використаних джерел налічує 208 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 244 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинних нормативно-правових актів, правозастосовної практики, осмислення наукових праць із різних галузей правової науки, здобувач дійшов певних висновків, також ним сформульовано рекомендації та внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства у досліджуваній сфері. Основними з них є такі:
1. Безпеку дорожнього руху розуміти як систему суспільних відносин, що складається у сфері дорожнього руху для захисту інтересів його учасників у переміщенні та відображає стан їх захищеності від дорожньо-транспортних пригод. Безпека дорожнього руху забезпечується цілісністю її соціальної, нормативно-правової, інституційної, технічної, економічної, деліктної та наукової складових.
2. Адміністративна відповідальність у сфері безпеки дорожнього руху розуміється як застосування до осіб, котрі вчинили адміністративні проступки (порушення норм законодавства про дорожній рух), адміністративних стягнень, що спричиняють негативні наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і в порядку, встановлених нормами адміністративного законодавства. Доведено доцільність виокремлення в системі адміністративної відповідальності підінституту адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
3. У періодизації історичного розвитку адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху виділено чотири періоди: імперський (кінець XIX – початок XX століття); революційний (перехідний) (1917-1924 рр.); радянський (розокремлений на п’ять етапів: перший − 1924-1930 рр., другий − 1930-1940 рр., третій − 1940-1961 рр., четвертий − 1961-1984 рр., п’ятий − 1984-1993рр.); сучасний (розокремлений на три етапи: перший − 1993-2001 рр., другий − 2001-2008 рр., третій − з 2008 р. − дотепер).
4. Соціальну обумовленість встановлення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про дорожній рух визначає низка факторів, які запропоновано поділити на підстави (соціальні, науково-технічні, економічні, профілактичні, адміністративно-правові, політичні, нормативно-правові) та умови (адміністративно-процесуальні, організаційно-правові, культурні та професійні).
5. Наголошено на необхідності запозичення досвіду зарубіжних країн щодо: видів адміністративних стягнень за порушення правил дорожнього руху (зокрема, систему адміністративних стягнень може бути доповнено такими заходами як обмеження, заборона або припинення діяльності суб’єкта господарювання); розмірів адміністративних штрафів (встановлюється здебільшого в розмірі реальної шкоди, а в деяких державах до суми реальної шкоди додається ще й майновий розмір наслідків, які ця шкода завдасть у майбутньому); запровадження системи нарахування штрафних балів; застосування комбінації з різних санкцій; стягнення штрафу на місці скоєння адміністративного правопорушення; встановлення покарання за найнебезпечніші порушення правил дорожнього руху у вигляді тюремного ув’язнення; законодавчого закріплення довічного позбавлення права на керування транспортними засобами; вдосконалення технічних засобів організації та нагляду за дорожнім рухом тощо.
6. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності у сфері безпеки дорожнього руху є вчинення адміністративного правопорушення, що визнане як суспільно небезпечне, протиправне, винне (умисне або необережне) діяння (дія чи бездіяльність), яке порушує закріплені в адміністративному законодавстві права учасників дорожнього руху на безпечні та комфортні умови користування вулично-шляховою мережею і за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. Серед чинників, що впливають на виникнення цих правопорушень слід виділяти технічний, дорожній, географічний, погодно-кліматичний та “людський” чинники.
7. Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху мають характерні об’єктивні ознаки, серед яких: а) здійснюються як у формі дії, так і бездіяльності; б) пов’язані з порушенням вимог законодавства про дорожній рух; в) є суспільно небезпечними діяннями; г) є винними діяннями і можуть бути здійснюваними як умисно, так і необережно; д) є караними діяннями; е) завжди пов’язані з дорожнім рухом. Встановлено, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху є місце та наслідки скоєного правопорушення.
Запропоновано поділ суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху на загальні (учасники дорожнього руху), спеціальні (посадові особи) та особливі (суб’єкти господарювання – автомобільні перевізники).
8. На підставі комплексного аналізу адміністративних стягнень за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху визначено, що найбільш застосовуваним серед них є штраф. У зв’язку з його нездатністю виконувати наразі превентивну, виховну і каральну функції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху наголошено на необхідності перегляду його розмірів, переважно у бік збільшення, а також систематичного перегляду розмірів адміністративних штрафів за вказані правопорушення залежно від соціально-економічного стану країни.
9. Провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху визначено як самостійне адміністративно-юрисдикційне провадження, що становить комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених процесуальних дій уповноважених органів (посадових осіб), спрямованих на своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи про порушення правил, норм та стандартів у галузі дорожнього руху, вирішення її згідно з чинним законодавством та притягнення осіб, винних у їх скоєнні, до адміністративної відповідальності.
Здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху складається з окремих відносно самостійних стадій: порушення справи про адміністративний проступок та з’ясування обставин його вчинення; розгляд справи і винесення по ній постанови; оскарження (опротестування) рішення у справі та його перегляд (факультативна стадія); виконання постанови.
10. Запропоновано комплекс заходів щодо подальшого вдосконалення законодавчого регулювання механізму складання матеріалів ДТП за згодою учасників пригоди без присутності працівника ДАІ (складання “Європротоколу”), серед яких:
− скасувати адміністративну відповідальність за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та встановити її за порушення ПДР, що спричинило потерпілому легкі тілесні ушкодження, із внесенням відповідних змін до чинної редакції ст. 124 КУпАП;
− встановити адміністративну відповідальність водіїв, які самостійно оформлюють матеріали ДТП, унаслідок яких не постраждали люди, за приховування таких пригод від державного обліку;
− законодавчо зобов’язати страховиків надавати допомогу в оформленні матеріалів ДТП водіям, з якими у них укладено договори страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
− запровадити державний облік ДТП, матеріали яких оформлювались за участю аварійних комісарів або представників страхових компаній, а також ДТП, за якими складено “Європротокол”. Ведення первинного обліку ДТП цієї категорії покласти на Моторне (транспортне) страхове бюро України з подальшим наданням відповідних відомостей до ДАІ як оператора єдиної централізованої бази даних;
− запровадити платне оформлення ДАІ матеріалів ДТП без постраждалих за заявою учасників пригоди без прийняття рішення по суті;
− внести зміни та доповнення до наказів МВС України, що регламентують порядок реагування на повідомлення про ДТП, спрямовані на невтручання працівників ДАІ у цивільно-правові відносини учасників дорожнього руху.
11. Сформульовано низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства України у сфері безпеки дорожнього руху. Зокрема, запропоновано:
− з метою уникнення використання в інших нормативно-правових актах понять, які суперечили б смисловому значенню тих, що викладені в Законі України “Про дорожній рух”, в преамбулі окремою статтею “Визначення основних термінів” навести визначення основних правових понять, що застосовуються при регулюванні діяльності із забезпечення безпеки дорожнього руху, серед яких: “дорожній рух”, “безпека дорожнього руху”, “учасник дорожнього руху”, “забезпечення безпеки дорожнього руху” тощо;
− враховуючи суспільну шкідливість адміністративних деліктів, що вчиняються у сфері безпеки дорожнього руху, виділити їх в окрему главу КУпАП “Адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху”;
− доповнити главу 20 КУпАП:
а) статтею 264-1 “Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди”
“Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди можуть здійснювати уповноважені на те посадові особи Державтоінспекції, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у випадках порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, у тому ж числі транспортних засобів, учасників дорожнього руху та інших предметів (об’єктів), що мають відношення до дорожньо-транспортної події здійснюється, як правило, у присутності осіб – учасників дорожньо-транспортної пригоди та інших зацікавлених осіб, за участю двох понятих. У невідкладних випадках транспортні засоби, речі та предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди можуть бути використані засоби фото-, відеофіксації.
Про огляд місця дорожньо-транспортної пригоди складається протокол, який додається до протоколу про адміністративне правопорушення”;
б) статтею 264-2 “Зміст протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди”, в якій викласти вимоги до складання протоколу огляду місця ДТП, серед яких повинно зазначатися: дата, місце, початок та закінчення його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; час отримання повідомлення про ДТП, час прибуття на місце пригоди; відомості про особу, яка надала інформацію про ДТП; прізвища, ім'я, по батькові свідків; погодні умови, за яких був здійснений огляд місця пригоди, вид пригоди, стан, розміри дорожнього покриття, спосіб регулювання руху на місці пригоди, стан освітлення на цій ділянці дороги; характер розташування транспортних засобів на місці пригоди, сліди протекторів шин, сліди гальмування; наявність матеріальних пошкоджень транспортних засобів; прізвища, ім’я, по батькові учасників дорожньо-транспортної пригоди, відомості про транспортні засоби;
− з метою належного застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, внести зміни до ч. 2 ст. 268 КУпАП, де зазначити, що присутність на засіданні суду особи, котра підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за його вчинення, є обов’язковою;
− ухвалити Порядок повернення тимчасово затриманих транспортних засобів зі спеціальних майданчиків та стоянок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автомобільний транспорт України: стан, проблеми, перспективи розвитку : монографія / Державний автотранспортний наук.-дослід. і проектний ін-т ; за заг. ред. А. М. Редзюка. – К. : ДП “ДержавтотрансНДІпроект, 2005. – 400 с.
2. Адміністративна відповідальність в Україні : [навч. посібник] / за заг. ред. А. Т. Комзюка. – Харків : Право, 1998. – 78 с.
3. Адміністративна відповідальність в Україні / [Комзюк А. Т., Гуменюк В. К., Джагупов Г. В. та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. – [3-те вид., доопрацьов.] – Х : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 80 с.
4. Адміністративне деліктне законодавство : зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / автор-упорядник О. А. Банчук. – К., 2007. – 912 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т: Том 1: Загальна частина / [ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова)]. — К. : Юридична думка, 2004. — 584 с.
6. Адміністративне право України : [академ. курс : підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ] / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко и др.]; под ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Юридична думка, 2007. – Т. 1 : Загальна частина. – 2007. – 591 с.
7. Адміністративне право України : навч. посіб. / за заг. ред. Т. О. Коломоєць., Г. Ю. Гулевської. – К. : Істина, 2008. – 216 с.
8. Адміністративне право України : [підручник для юрид. вузів і факультетів / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук, В. В. Зуй та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – Харків : Право. – 2000. – 520 с.
9. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса : Юрид. літ., 2003. – 896 с.
10. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк,
В. М. Паращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
11. Адміністративне право України : посіб. для підготов. до іспитів /
Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа. – Ірпінь : Вид. Паливода А. В., 2001. − 194 с.
12. Адміністративний кодекс УСРР : станом на 1 листопада 1934 р. – К. : Вид-во ВУЦВК «Радянське будівництво і право», 1934. – 183 с.
13. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел : учеб. для слушателей Акад. М-ва внутренних дел СССР / под ред. Л. Л. Попова. − М. : Акад. МВД СССР, 1990. – 222 с.
14. Административное право Украины : [учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. cпец] / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.]; под ред. Ю. П. Битяка. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
15. Административное право : учебник / под ред. Л. Л. Попова. − М. : Юристъ, 2002. – 699 с.
16. Административное право : учебник / под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М. : Юристь, 1999. – 728 с.
17. Административный процесс : [учебник] / Л. Л. Попов, Ю. И. Мигачев, С. В. Тихомиров. – М. : ТК Велби, изд-во Проспект, 2006. – 688 с.
18. Бандурка А. М. Административный процесс : [учебник] /
А. М. Бандурка, Н. М. Тищенко. – Харьков : изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
19. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учебник для вузов /
Д. Н. Бахрах. - М. : НОРМА, 2000. – 640 с.
20. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР : [учеб. пособие.] / Д. Н. Бахрах. – Свердловск : Изд. Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
21. Бахрах Д. Н. Советское законодательство об административной ответственности: учеб. пособ. / Бахрах Д. Н. – Пермь, 1969. – 344 с.
22. Безопасность дорожного движения: опыт Германии [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http:// http://www.rodon.org/society-111112114049
23. Безопасность на автомобильном транспорте. Доклад Питера Крауза — руководителя департамента Международного союза автомобильного транспорта // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iru-eapd.org/iru-moscow/2004/12/forum/pk.htm.
24. Беленький В. А. О сущности нарушений общественного порядка / В. А. Беленький // Вестник Московского ун-та. – 1970. – № 6. – С. 67–69.
25. Берзін П. С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг : аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Берзін Павло Сергійович. – К., 2004. – 311 с.
26. Берлач А. І. Адміністративне право України : [навч. посіб. для дист. навч] / А. І. Берлач. – К. : Ун.-т “Україна”, 2005. – 472 с.
27. Бесчастний В. М. Державне управління в сфері безпеки дорожнього руху : монографія / В. М. Бесчастний. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС ім. Дідоренка, 2011. – 476 с.
28. Битяк Ю. П. Административное право Украины (Общая часть) : учебное пособие / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. : ООО „Одиссей”, 1999. – 224 с.
29. Битяк Ю. П. Административное право Украины : [учебник, 2-е изд., перераб. и допол.] / Ю. П. Битяк. – Х. : Право, 2003. – 305 с.
30. Біла Р. Л. Адміністративний примус і відповідальність по адміністративному праву / Р. Л. Біла // Адміністративне право України : [підручник] / С.В. Ківалова. – Одеса : Юрид. література, 2003. – 896 с.
31. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность /
С. Н. Братусь. – М. : Городец. издат., 2001. – 215 с.
32. Бронштейн Л. А. Экономика автомобильного транспорта : [учеб. для студ. вузов, обучающихся по специальности «Автомобили и автомобильное хозяйство»] / Л. А. Бронштейн, А. С. Шульман. − М. : Транспорт, 1976. − 350 с.
33. Бугайчук К. Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бугайчук Костянтин Леонідович. – Х., 2002. – 243 с.
34. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть) : [учебное пособие] / А. С. Васильев. – X. : „Одиссей”, 2002. – 288 с.
35. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР: гос. и материально-правовое исследование / Галаган И. А. – Воронеж : Из-во Воронеж. ун-та, 1970. – 243 с.
36. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР /
И. А. Галаган. – Воронеж : ВГУ, 1970. – 267 c.
37. Гавриш С. Б. Концептуальні питання застосування нового кримінального законодавства України / С. Б. Гавриш, Є. В. Фесенко // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення : матеріали міжнар. наук-практ. конф. (Харків, 25-26 жовтня 2001 року). – К ; X. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 11-14.
38. Гаркуша А. В. Адміністративно-примусова діяльність підрозділів ДАІ : дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.07 / Гаркуша Анатолій Володимирович. – Ірпінь, 2004. – 208 с.
39. Глобальный кризис в области безопасности дорожного движения. Доклад Генерального секретаря Организации Объединенных Наций Кофи Аннана на 58-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dorogajizni.ru/old/20/kofi.htm.
40. Голубєва Г. К. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями правил експлуатації автотранспортних засобів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Голубєва Галина Кирилівна. – Ірпінь, 2008. – 186 с.
41. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : [навчальний посібник] / С. Т. Гончарук. – К. : Видавництво УАВС, 1995. – 78 с.
42. Грибанова М. Правосуб’єктні підстави адміністративної відповідальності фізичних осіб / М. Грибанова // Право України. – 2001. – № 12. – С. 39–41.
43. Гуржій Т. О. Встановлення ознак суб’єкта адміністративного делікту в процесі адміністративно-правової кваліфікації / Т. О. Гуржій // Право України. – 2003 – № 5. – С. 75–79.
44. Гуржій Т. О. Державна політика безпеки дорожнього руху - теоретико-правові та організаційні засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Т. О. Гуржій. – К., 2011. – 41 с.
45. Гуржій Т. О. Державна політика безпеки дорожнього руху - теоретико-правові та організаційні засади : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07 / Гуржій Тарас Олександрович. – К, 2011. – 551 с.
46. Гуржій Т. О. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гуржій Тарас Олександрович. – К., 2005. – 192 с.
47. Гуржій Т. О. Логіко-філософські категорії і класифікація об'єктів адміністративного делікту / Т. О. Гуржій // Право України. – 2003. – №1. – С. 13–18.
48. Гуржій Т. О. Основи формування державної політики в сфері безпеки дорожнього руху : [монографія] / Тарас Олександрович Гуржій. – К. : ДНДІ МВС України, 2010. – 256 с.
49. Гуржий Т. А. Основные начала государственной политики безопасности дорожного движения в Украине / Т. А. Гуржий // Административное право и процесс. – 2009. – № 5. – С. 29–30.
50. Гусаров С. М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 /
С. М. Гусаров. – Х., 2002. – 183 с.
51. Гусаров С. М. До питання про визначення принципів державного управління безпекою дорожнього руху / С. М. Гусаров // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2002. – № 3. – С. 80-87.
52. Даль В. И. Толковый словарь русского языка.- М., 2000.— С. 442; Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. - М., 1994. – 459 с.
53. Данількевич М. І. Адміністративне право України : навчальний посібник / М. І. Данількевич. – Дніпропетровськ, 2001. – 134 с.
54. Денисов Р. И. Административный надзор в сфере дорожного движения / Р. И. Денисов. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982 – 194 с. – 250 с.
55. Державне управління : теорія і практика / за заг. ред.
В. Б. Авер’янова. – К. : Юринком Інтер, 1998. – 432 c.
56. Державне управління в Україні : навч. посіб. / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, І. П. Голосніченко та ін.] ; за заг.-ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком-Інтер, 1999. – 266 с.
57. Додін Є. В. Гарантії законності адміністративної відповідальності / Євгеній Васильович Додін. – К. : Знання, 1976. – 48 с.
58. Додин Е. В. Основания административной ответственности / Егений Васильевич Додин. – М. : Ученые труды ВИЮН, 1965. – С. 34.
59. Додин Е. В. Правонарушения в системе механизма торможения социально-экономического развития страны / Е. В. Додин // Роль органов внутренних дел в преодолении антиобщественных проявлений : межвуз. сборн. науч. трудов. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1988. – С. 32–37.
60. Додін Є. В. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб / Є. В. Додін // Концепція розвитку законодавства України. – К., 1996. – C. 114–115.
61. Долгополова М. М. Управління загальнодержавною системою забезпечення безпеки дорожнього руху : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 „адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / М. М. Долгополова. – Х., 2003. – 19 с.
62. Долгополова М. М. Управління загальнодержавною системою забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / М. М. Долгополова. – Х., 2003. – 208 с.
63. Доненко В. В. Ґенеза функцій міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху / В. В. Доненко // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2007. – № 1. – С. 84–94.
64. Дрозд Ю. В. Співвідношення адміністративної відповідальності з іншими видами адміністративного примусу : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Дрозд Юрій Васильович. – Київ, 2010. – 211 с.
65. Единбурзька Європейська Рада, “Висновки керівництва” // Бюлетень Європейської Ради. – 1992. – № 12. – С. 7-40.
66. Жильцов О. Л. Адміністративна відповідальність юридичних осіб : процесуально - правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. Л. Жильцов. – Запоріжжя : Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2006. – 19 с.
67. Жулев В. И. Предупреждение дорожно-транспортных происшествий / В. И. Жулев. – М., Юр. лит. – 1989. – 222 с.
68. Жулев В. И. Ответственность участников дорожного движения / В. И. Жулев, С. И. Гирько. – М., 1987. – 160 с.
69. Жулев В. И. Административная ответственность за нарушение правил дорожного движения / В. И. Жулев, В. П. Митин. – М., 1979. – 112 с.
70. Жулев В. И. Транспортные преступления / Виктор Иванович Жулев. – М. : Спартак, 2001. – 190 с.
71. Забарний Г. Г. Адміністративне право України / Г. Г. Забарний,
Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа. – К. : Вид. Паливода А. В., 2001. – 194 с.; Зайченко В. Засоби підвищення безпеки дорожнього руху // Вісник ДАІ України. – К., 2002. – 180 с.
72. 3амосковцев П. В. Квалификация транспортных преступлений органами внутренних дел : учеб. пособ. / П. В. 3амосковцев, А. И. Коробеев. – Хабаровск : Хабаровская высшая школа МВД СССР. – 76 с.
73. Збірник Постанов і розпоряджень Уряду Української радянської соціалістичної республіки. – 1947. – № 8. – Ст. 43.
74. Зима О. Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. Т. Зима. – Х., 2001. – 19 с.
75. Иванов Л. Административная ответственность юридических лиц / Л. Иванов // Закон. – 1998. – № 9. – С. 88–92.
76. Карфідов О.П. Шляхи розв’язання суперечностей нормативних документів у сфері безпеки дорожнього руху / О.П. Карфідов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. пр. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС. – 2007. – № 2. – С. 98-108.
77. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – Одеса : Юрид. літ., 2002. – 312 с.
78. Клебесберг Д. Транспортная психология : Пер.с нем. /
Клебельсберг Д. ; под ред. Мазуркевича В. Б . – М. : Транспорт, 1989 . – 367 с.
79. Коваль Л. В. Адміністративне право : [підручник] / Л. В. Коваль. – К., 1998. – 207 с.
80. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение / Коваль Л. В. – К. : Вища школа, 1979. – 231 с.
81. Коваль Л. В. Відповідальність за адміністративні правопорушення / Коваль Л. В. – К. : Вища школа, 1975. – 157 с.
82. Кодекс Азербайджанской Республики об административных проступках [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // www.vescc.com.
83. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях : [текст Кодекса по состоянию на 24 сентября 2004 г.]. – Минск : Амалфея, 2004. – 27 с.
84. Кодекс Республики Казахстан об административных правонарушениях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.zakon.kz/doc/lawer.
85. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях : [постатейный научно-практический комментарий] / [ред. А.П. Шергин]. – М. : ЗАО “Библиотечка “Российской газеты”, 2002. – 640 с.
86. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 7 грудня 1984 року № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
87. Кодекс Украины об административных правонарушениях : [научно-практический комментарий] / [под общ. ред. А. С. Васильева]. – [3-е вид.]. – Х. : ООО “Одиссей”, 2002. – 1040 с.
88. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. коментар / за заг.ред. А. С. Васильєва, О .І. Миколенка. – Х. : Одіссей, 2010. – 1024 с.
89. Козлов Ю. М. Административное право : [учебник] / Ю. М. Козлов, Л. Л. Попов. – М., 2002. – 728 с.
90. Коліушко І. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві /
І. Коліушко, О. Банчук // Право України. – 2008. – № 4. – С.31–36.
91. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер. 2008. –
256 с.
92. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] /
В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
93. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник, 2-ге видання, доповнене] / В. К. Колпаков. – К., 2000. – 245 с.
94. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] /
В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
95. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : [монографія] / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
96. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підруч. для юрид. вузів і фак.] / В. Колпаков, О. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
97. Колпаков В. К. Адміністративний договір у державному управлінні / Валерій Костянтинович Колпаков // Конституційні гарантії захисту людини у правоохоронній діяльності. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1999. – С. 166–168.
98. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Валерій Костянтинович Колпаков. – К., 2005. – 469 с.
99. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254 к 196 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
100. Копейчіков В.В. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. - К.: "Юрінком", 1997. – 320 с.
101. Костів М. В. Адміністративна правосуб`єктність юридичних осіб : теоретичні та практичні аспекти : [монографія] / М. В. Костів. – Л. : ПП Лукащук В. С., 2006. – 129 c.
102. Костюк М. Перші кроки столичних автомобілів / М. Костюк // Зустрічна смуга. – 2007. – № 10. – 108 с.
103. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
104. Лейст О. Э. Санкции в советском праве. - М., 1962. - 194 с.
105. Літошенко О. С. Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Літошенко Олена Святославівна. – К., 2004. – 199 с.
106. Лукьянов В. В. Состав и квалификация дорожно-транспортных преступлений и административных правонарушений. — М., 2003. – 44 с.
107. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку : монографія / Дмитро Миколайович Лук’янець. – К : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
108. Лунев А. Е. Административная ответственность за правонарушения / Лунев А. Е. – М. : Госюриздат, 1961. – 187 с.
109. Луцюк П. П. Історія розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) / П. П. Луцюк // Забезпечення безпеки дорожнього руху: науково-методичні аспекти, організаційно-практичні проблеми, перспективи та шляхи їх вирішення : матеріали міжнародної наук.-практ. конф., 2 червня 2006 р. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2006. – С. 214–221.
110. Майоров В. И. Административно-правовые проблемы управления обеспечением безопасности дорожного движения : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.02 / Майоров Владимир Иванович. – Екатеринбург, 1997. – 326 c.
111. Майоров В. И. Государственно-правовое обеспечение безопасности дорожного движения в Российской Федерации: теоретико-прикладные проблемы. – Челябинск, 2007. – 208 с.
112. Mальцев В. В. Социальная ответственность личности, уголовное право и уголовная ответственность // Правоведение. — 2000. — № 6. – 459 с.
113. Микитюк М. А. Владні повноваження Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: проблеми теорії та практики реалізації у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Микитюк Микола Андрійович. – К., 2008. – 217 с.
114. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособ. / Александр Иванович Миколенко, – Х. : Одиссей, 2004. – 272 с.
115. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : [учеб. пособ., издательство второе, дополненное] / А. И. Миколенко. – Х. : Одиссей, 2006. – 352 с.
116. Михайленко О. Р. Основи держави і права / Михайленко О. Р. – К. : Феміна, 1995. – 160 с.
117. Михайлов Р. І. Забезпечення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху в сучасних умовах : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Р. І. Михайлов. — К., 2011. — 203 с.
118. Мінка Т.П. Адміністративне видворення іноземців органами внутрішніх справ: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Мінка Тетяна Павлівна. – К., 2003. – 199 с.
119. Муцко В. Ф. Адміністративно-правове регулювання безпеки дорожнього руху в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. Ф.. — К., 2011. — 18 с.
120. Наказ МВС України від 26 лютого 2009 року № 77 “Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” // Офіційний вісник України. – 2009. – № 34. – Ст. 1193.
121. Наказ МВС України від 27 березня 2009 року № 111 “Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС” // Офіційний вісник України. – 2009. – № 51. – Ст. 1777.
122. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за редакцією М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [3–тє вид., перероб. та доп.]. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
123. Новіков В. В. Адміністративно-правові основи профілактики порушень правил дорожнього руху : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / В. В. Новіков. – К., 1997. – 197 с.
124. О безопасности дорожного движения : Закон Российской Федерации от 10.12.1995 г., № 196-ФЗ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://duma.consultant.ru/page.aspx?1164879.
125. Ожегов С. А. Словарь русского язика / С. А. Ожегов. – М. : Рус. яз., 1984. – 816 с.
126. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія : соціально-правовий аспект, феномен і проблеми розвитку / О. І. Остапенко – Л. : ЛІВС, 1995. – 321 с.
127. Пєтков С.В. Адміністративно-правова реформа в Україні : практикум / С.В. Пєткова. – Запоріжжя : КПУ, – 2010. – 225 с.
128. Подоляка А. М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / А. М. Подоляка. — Харків. — 2004. — 194 с.
129. Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті : Указ Президента України від 06 квітня 2011 р. // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 71.
130. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 606 “Про затвердження Порядку проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів” // Офіційний вісник України. – 2008. – № 51. – Ст. 1682.
131. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 487 “Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів” // Офіційний вісник України. – 2009. – № 37. – Ст. 1258.
132. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року № 670 “Про затвердження Типової програми з навчання населення Правил дорожнього руху” // Офіційний вісник України. – 2009. – № 50. – Ст. 1697.
133. Постанова Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року
№ 456 “Про затвердження Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів” // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=456-98-%EF
134. Правила дорожного движения в Японии [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http:// http://www.avtotut.ru/law/pdd_za_rubezhom/PDDusa/ChinaJapan/
135. Про автомобільний транспорт : закон України від 05.04.2001 р.
№ 2344-III // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 22. – Ст. 105.
136. Про автомобільні дороги : закон України від 08.09.2005 р. № 2862-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 556.
137. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : Закон України від 24 вересня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2652.
138. Про внесення змін до Закону України „Про автомобільний транспорт” : закон України від 23 лютого 2006 № 3492-IV // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 32. – Ст. 273.
139. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 05 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1885.
140. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху : закон України від 5 квітня 2001 року № 2350-III // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 22. – Ст. 107.
141. Про дорожній рух : Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
142. Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : наказ МВС України від 26 лютого 2009 р. № 77 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 34. – Ст. 1193.
143. Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби МВС України : наказ МВС України від 27 березня 2009 р. № 111 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 51. – Ст. 1777.
144. Про затвердження Iнструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів : наказ МВС України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 р. №114/38/15-36-18. – К. СD-вид-во „Інфодиск”, 2008. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги : Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. – Назва з титул. екрану.
145. Про затвердження Концепція державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009-2012 роки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 1384-р. – К. СD-вид-во „Інфодиск”, 2008. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. – Назва з титул. екрану.
146. Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 8, т. 2. – С. 142.
147. Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні : наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1998. –
№ 8. – С. 283.
148. Про міліцію : закон України від 20.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
149. Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху : Указ Президента України від 20.11.2007 р. № 1121. // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/la